Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Как я купил метадон и читал рэп для ровных пацанчиков с района
Э, народ, сегодня расскажу вам историю-мистерию, как я, наркоман комик, придумал шикарную закладку и попал на главную сцену района, чтобы накуриться с ребятами и читать им рэп. Да-да, не подумайте, это был настоящий пипец!
Как-то раз, шарясь по славному интернету, я наткнулся на форум, где ребята обсуждали новые драги. А тут бац – про метадон заговорили. Вовремя я его увидел, подумал, что это вполне может быть интересно. Решил не медлить и отправился в свою кнопку, чтобы раздобыть эту штуку.
На районе, конечно, продаваны разных закладок хватает. Но метадон – это был новый уровень! Жаль, что тогда я не знал, что это серьезный хардкор, и можно было накуриться не по детски.
В общем, взял я свою последнюю копеечку и пошел к своему дилеру. Подкатил я к нему, говорю: "Привет, балда, дай мне метадон". Он на меня посмотрел, чмокнулся и достал из своего кармана колесо. Сказал, что это моя счастливая таблеточка. Я взял его на веру, ведь я же не сапер, чтобы вскрывать их.
Пришел домой, разложил всю свою "фарму" на столе, залил себе поппер и принялся разглядывать свою находку. Как оказалось, метадон – это такая штука, что когда ее накуриться, то чувствуешь себя настоящим рэпером.
Я, конечно, и сам пытался в рэпе до этого выступать, но в основном все заканчивалось тем, что меня преследовали соседи с жалобами на скандальный концерт. Но после метадона я стал настоящим хайпменом, и все даже стали меня приглашать на свои тусовки.
Однажды, меня пригласили в районный клуб на выступление перед ровными пацанчиками. Я думаю, а почему бы и нет, ведь с метадоном я чувствовал себя на пике вдохновения.
Подъехал я к клубу, там вся уличная молодежь уже собралась. Смотрю – у бара сидит наш районный маэстро, и я подхожу к нему, дрожа от ожидания. Он, кстати, знал, что я на метадоне, но ему было пофиг, лишь бы я выступил годно.
Время пришло, и на меня уставились все глаза. Чувствовал, как моя душа поднимается вверх, а я готов ее опустить в рифму. За столом передо мной стояла парочка битов, и я начал читать свой рэп.
Кидаю рифмы, скачу вон,
Мои слова – это сок реальности.
Мега крутой, я – наркоман комик,
Мои разборки – это антидипломатия.
И так далее, я продолжал наслаждаться каждым словом, и они летели из меня, как снаряды. Молодежь подпевала, все были на одной волне. Мои закладки сработали на славу!
За спиной я слышал крики: "Еще! Продолжай!". И я продолжал. Рифмы выстраивались в стихи, а стихи становились частью меня. Я был не наркоманом, а уличной звездой. Все вокруг меня было забыто, и я нырял в мир чистой эйфории.
Выступление продлилось часа два, и я даже не заметил, как время пролетело. Когда я спустился с сцены, мне сразу предложили контракт на запись собственного альбома. Я поверил, что это было настоящее приглашение в самый верх музыкального шоу-бизнеса.
Но, к сожалению, моя история закончилась не так успешно. Я начал употреблять меф и спид, чтобы продолжать свои эпические выступления. Но долгое время они мне не давали той самой эйфории, вот я и решил завязать с рэпом и наркотиками. Это было не просто, но я понял, что настоящее счастье – внутри нас, а не в пилюлях и закладках.
Так что, ребята, помните, когда решаете накуриться или попробовать что-то новое, всегда задавайте себе вопрос: "Зачем мне это нужно?". И помните, что настоящий успех – это не пьедестал славы, а внутреннее состояние души.
